Молодий чоловік прийшов якось до суфійського шейха Фаріда і запитав:
– Пане, що мені робити, щоб стати мудрим?
Фарід навіть не звернув на нього уваги. Повторивши своє запитання декілька разів з однаковим наслідком, юнак, нарешті, пішов, щоб повернутися наступного дня з тим же. Знову не отримавши відповіді, повернувся він на третій день, повторюючи те ж саме:
– Пане, що мені робити, щоб стати мудрим?Фарід нарешті повернувся до нього і повів до річки, що текла поруч. Він увійшов у воду, кивком запросивши юнака йти за ним. Досягнувши достатньої глибини, мудрець взяв його за плечі, занурив у воду і почав топити. Юнак відчайдушно про́бував звільнитись, але Фарід не випускав його з води. Нарешті він дав йому випірнути і, коли юнак відновив подих, запитав:
– Сину мій, коли ти був під водою, чого ти бажав найбільше?
Юнак відповів без вагань:
– Повітря! Повітря! Я хотів повітря!
– А не віддав би ти перевагу замість цього багатству, задоволенням, могутності або любові, сину мій? Чи не думав ти про що-небудь з них? – допитувався Фарід.
– Ні, пане, я жадав повітря і думав лише про повітря, – була негайна відповідь.
– Отже, – сказав Фарід, – щоб стати мудрим, ти повинен так само сильно прагнути мудрості, як оце щойно жадав повітря. Ти повинен боротися за неї, відмовляючись від усіх інших цілей життя. Вона повинна бути єдиною доціллю твого прагнення і вдень, і вночі. Якщо ти будеш прагнути мудрості з таким завзяттям, сину мій, ти обов’язково досягнеш бажаного.
– Пане, що мені робити, щоб стати мудрим?
Фарід навіть не звернув на нього уваги. Повторивши своє запитання декілька разів з однаковим наслідком, юнак, нарешті, пішов, щоб повернутися наступного дня з тим же. Знову не отримавши відповіді, повернувся він на третій день, повторюючи те ж саме:
– Пане, що мені робити, щоб стати мудрим?Фарід нарешті повернувся до нього і повів до річки, що текла поруч. Він увійшов у воду, кивком запросивши юнака йти за ним. Досягнувши достатньої глибини, мудрець взяв його за плечі, занурив у воду і почав топити. Юнак відчайдушно про́бував звільнитись, але Фарід не випускав його з води. Нарешті він дав йому випірнути і, коли юнак відновив подих, запитав:
– Сину мій, коли ти був під водою, чого ти бажав найбільше?
Юнак відповів без вагань:
– Повітря! Повітря! Я хотів повітря!
– А не віддав би ти перевагу замість цього багатству, задоволенням, могутності або любові, сину мій? Чи не думав ти про що-небудь з них? – допитувався Фарід.
– Ні, пане, я жадав повітря і думав лише про повітря, – була негайна відповідь.
– Отже, – сказав Фарід, – щоб стати мудрим, ти повинен так само сильно прагнути мудрості, як оце щойно жадав повітря. Ти повинен боротися за неї, відмовляючись від усіх інших цілей життя. Вона повинна бути єдиною доціллю твого прагнення і вдень, і вночі. Якщо ти будеш прагнути мудрості з таким завзяттям, сину мій, ти обов’язково досягнеш бажаного.
(Підправлений переклад взятого з цього місця)
Немає коментарів:
Дописати коментар